Abstract

Статтю присвячено сакральним мотивам у поезії М. Вінграновського. Розглянуто правопис слова «Бог» у ранніх і пізніших поезіях автора, вказано на тексти з релігійною образністю і тематикою (зокрема проаналізовано неопубліковані рукописи). Наведено свідчення сучасників поета про його стосунки з Богом. Зроблено спробу показати, що засвідчена заангажованість М. Вінграновського в релігійний дискурс дає підстави розгортати інтерпретацію його поезій також і в межах цього дискурсу, зокрема – в аспекті поєднання однини і множини на мовному рівні, а також в аспекті відчуття загальної всеєдності як складника переживання всеприсутності Бога, яку засвідчують різні релігійні традиції.